Політична воля є ключем до переходу Казахстану до зеленої економіки, каже латиноамериканський експерт

Політичне лідерство та ефективна політика можуть мати ключове значення для переходу Казахстану до зеленої економіки, подібно до успішного підходу в Латинській Америці, сказав Андрес Реболледо, виконавчий секретар Латиноамериканської енергетичної організації (OLADE) і почесний консул Казахстану в Чилі.

Уроки латиноамериканського регіону

Латинська Америка є одним із найдинамічніших і багатих на ресурси регіонів світу. Тут розташовані зони із значним сонячним потенціалом, а також десятки місць для вітрової та гідроенергії. Завдяки багатим природним ресурсам регіон має величезний потенціал для забезпечення відновлюваною енергією.

«Можна сказати, що ми найзеленіший регіон у світі. Не лише в первинній енергетичній матриці, а й зокрема у виробництві електроенергії. Сьогодні в Латинській Америці ми виробляємо 65% нашої електроенергії з відновлюваної та чистої енергії. Це найвищий відсоток серед усіх регіонів світу, які ви аналізуєте», — сказав Реболледо.

Однак проблема полягає в тому, що щонайменше 40% відновлюваної енергії надходить від гідроенергії.

«Це важливо, тому що його легко [генерувати] відновлюваними, але це складно в середньо- чи довгостроковій перспективі через зміну клімату. Сьогодні в Латинській Америці є деякі країни, які стикаються з проблемою постачання електроенергії через дефіцит водних ресурсів. Таким чином, ми повинні диверсифікувати використання води, а також включити ці нетрадиційні відновлювані джерела енергії, такі як сонце та вітер або технології», — сказав Реболледо.

Зміна світових ринкових цін на чисту енергію сприяла Латинській Америці, оскільки витрати на технології різко впали. За словами Реболледо, ця тенденція також може принести користь Казахстану.

«Я хочу нагадати людям, що відновлювані джерела енергії — це не лише рішення для більш сталої економіки, але й більш конкурентоспроможної економіки. Що це означає? Відновлювані джерела енергії сьогодні дешевші, ніж традиційні. Тож коли ви можете включити сонячну чи вітрову систему у свою матрицю, ви змінюєтеся не лише для того, щоб бути більш відповідальними у своїх зобов’язаннях щодо зміни клімату, але також ви стаєте більш конкурентоспроможними, оскільки технологія, принаймні у випадку багатьох країн у Латинська Америка і, я припускаю, Казахстан, допомагають нам зменшити тиск на кінцевий процес цін на енергоносії», – сказав Реболледо.

Вирішальна роль державної політики

Реболледо наголосив на важливості державної політики, яка надає пріоритет енергопереходу.

«Це був дуже важливий політичний підхід у Латинській Америці. Я вважаю, що, зрештою, одним із найважливіших елементів для просування [в енергетичному переході] є політичне рішення та мобілізація решти учасників електроенергетичної галузі», — сказав він.

«Другий момент полягає в тому, що не менш важливо мати вуглецевий нейтралітет у найближчому майбутньому, оскільки це означає, що ви повинні зробити всі кроки у своїх політичних та економічних рішеннях. У випадку з Латинською Америкою є багато країн, які вирішили досягти вуглецевого нейтралітету та нульових викидів до 2050 року. Тож мають не лише кінцеву мету, але й цілі протягом періоду поступового виведення з виробництва», — сказав Реболледо.

Казахстан зобов’язався досягти своїх цілей щодо вуглецевої нейтральності до 2060 року та розробляє дорожню карту реалізації стратегії. Країна також залучає інвесторів для вивчення потенціалу відновлюваної енергетики країни, забезпечуючи екологічним інвесторам стабільність і передбачуваність.

«У мене є загальне уявлення про підхід, що президент [Токаєв] і уряд Казахстану вирішили включити приватні інвестиції в економіку, щоб диверсифікувати участь капіталу, що надходить з різних країн, щоб не бути залежними від державного сектора як основний ген економіки, а й мати більше додаткових акторів в економіці. Я вважаю, що це досить важливий елемент для того, щоб уявити постійне, стійке економічне зростання», — сказав Реболледо.

За словами Реболледо, відкрита економіка була важливою для інвестицій, пов’язаних з енергетикою, і була життєво важливою для успіху гучних ініціатив зі скорочення викидів у Латинській Америці .

«Ми є країнами, що розвиваються, але ми досягли прогресу за останні 30 років, і формулою є відкритість нашої економіки та запрошення різних гравців до наших країн», — сказав він.

Перспективи регіонального співробітництва

Щоб підкреслити важливість взаємодії з Чилі та ширшим регіоном Латинської Америки, Реболледо підкреслив взаємодоповнюючий характер їхніх економік, особливо в гірничодобувному секторі. Регіон Латинської Америки особливо багатий на важливі корисні копалини.

«Я вважаю, що ми дуже взаємодоповнюємо країни у гірничодобувному секторі, хоча у нас є різні підгалузі гірничодобувної промисловості. У випадку з Латинською Америкою у нас є не тільки регіональні шахти, такі як мідь, але сьогодні ми також маємо дуже стратегічне та критично важливе видобуток для енергетичного переходу, як літій або кобальт, наприклад, у випадку Бразилії», – сказав Реболледо.

У свою чергу, Казахстан розвиває виробництво рідкоземельних металів, яке є стратегічним для електроніки та компонентів чистих енергетичних технологій. Маючи 15 родовищ рідкоземельних елементів , країна прагне до тіснішої співпраці з міжнародними партнерами, щоб розкрити широкі можливості, які відкривають ці родовища.

Середньоазіатський регіон також може привабити інвесторів через своє критичне геополітичне розташування, зокрема через доступ до китайського ринку.

«Я вважаю, що положення Казахстану на карті світу дуже цікаве, тому що ви перебуваєте в центрі найбільш динамічного регіону світу і у вас є зв’язки. Тож я дійсно вважаю, що Казахстан відіграє роль для латиноамериканських інвесторів як платформа для інвестування в деякі цікаві сектори Казахстану. Не лише для того, щоб надавати продукти чи послуги Казахстану як внутрішньому ринку, але й решті регіону навколо Казахстану, наприклад Китаю», — сказав Реболледо.

Роль почесного консула

Як почесний консул Казахстану в Чилі, Реболледо бачить частину своєї мети в тому, щоб побудувати нові партнерські відносини поза межами усталених альянсів.

«Мені здається, що процедура дуже цікава. Один із конкретних обов’язків, які ви маєте виконати, це показати своїм людям у Чилі, приватному сектору та уряду, що таке Казахстан і чому важливо мати тісні стосунки з Казахстаном, що відбувається в Казахстані з точки зору реформ, які економічні тенденції були в Казахстані протягом останнього року і що станеться в майбутньому», – пояснив Реболледо.

Чилійські компанії зацікавлені в дослідженні гірничодобувної галузі Казахстану.

«Цього року всього двоє-троє людей поїхали в Казахстан як туристи. Решта людей хочуть займатися бізнесом у видобувній галузі. Це вражає. Тому що вони знають, що вони є дуже компліментарною економікою. Таким чином, я думаю, є цікава можливість брати участь і вести бізнес», – сказав він.